Черги спадкоємців — чи є серед них місце для невістки.

Черги спадкоємців — чи є серед них місце для невістки
Черги спадкоємців — чи є серед них місце для невістки

Якщо людина померає без заповіту, її майно переходить до родичів за певною черговістю. Спадкоємцями можуть бути близькі родичі, усиновлені або ті, хто проживав з померлим однією сім'єю щонайменше п'ять років.

В якій черзі спадкоємців перебуває невістка

Згідно з , спадкоємці поділяються на п'ять черг:

  • Перша черга: діти, батьки, чоловік або дружина померлого.
  • Друга черга: брати, сестри, бабусі, дідусі.
  • Третя черга: дядьки й тітки.
  • Четверта черга: ті, хто жив з померлим однією родиною не менше п'яти років.
  • П'ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення та утриманці.

Невістка не входить до переліку спадкоємців, якщо немає заповіту. Вона не належить до першої черги, де майно переходить найближчим родичам.

В яких випадках невістка має право на спадщину

Є два винятки, коли невістка може отримати спадщину:

  • Якщо її ім'я згадали в заповіті.
  • Якщо вона проживала зі спадкодавцем не менше п'яти років як член родини (четверта черга).

Невістка отримає майно лише у випадку, якщо немає інших спадкоємців або всі вони відмовились від спадщини. Суд також може дозволити спадкоємцеві, який доглядав за померлим чи надавав йому допомогу.

Невістка не має автоматичного права на спадщину від свекрухи, але може розраховувати на майно у випадку, якщо жила разом з нею, була вказана у заповіті або допомагала чоловікові матері (з дозволу суду).

Крім того, після смерті бабусі чи дідуся залишається нерухомість, на яку претендують різні родичі. Проте онуки не завжди мають гарантоване право на спадщину.

Українські закони визначають черговість спадкоємців у разі відсутності заповіту та розглядають випадки, коли невістка може отримати спадок від померлої особи. Варто бути в курсі своїх прав та обов'язків, щоб уникнути неприємностей під час спадкування.


Читайте також

Реклама